Валя Вздульська — українська письменниця, редакторка, літературна оглядачка, співзасновниця сайту про дитячу літературу «Казкарка». У розмові з «Книголендом» Валентина розповіла про свою творчість.
Чим для вас є письменництво?
Це, мабуть, як виростити квітку. Або як збудувати годівничку. Не було нічого — а тепер є. Щось оформлене і наповнене смислами постає з небуття. Це радість творення і радість ремесла.
Що надихає вас у цій роботі й чому, як думаєте?
Я досі надихаюся сильними дитячими враженнями. Намагаюся розсмакувати у творчості щось, що тоді здавалося казковим і недоступним. Наприклад, фотографія чи космос, чи археологія. Цікаво, у багатьох так?
Які книжки вплинули на ваш розвиток особистості?
Як не дивно, це були як хороші, так і погані (низької художньої якості) книжки. Часто чуємо від батьків: моя дитина читає якусь дурню! Розслабтеся! Класно вже те, що вона читає. Це перший крок до розширення горизонтів.
Якими своїми виданими книжками ви пишаєтеся?
Мені здається, я найбільше зусиль витрачаю на пізнавальні книжки, як-от «Фотофан» (це путівник-посібник фотографією для дітей) чи «Українські диковиська» (про доісторичних тварин, що жили на території України). Задоволена, що не кинула на півдорозі, довела до кінця ці непрості речі.
Над яким літературних проєктом ви зараз працюєте?
До Різдва вийдуть друком 2 добірки, в яких будуть і мої тексти. Це будуть подарункові видання до адвенту. Перейняті духом казок, див і добра. Стежте за анонсами.
Що підтримує вас за часів зневіри?
Якщо мені погано, я завжди кажу собі, що треба просто пережити цей день. Це допомагає, бо на завтра чи через день, чи трішки пізніше, але щось неодмінно змінюється.
Якби ви опинилися на безлюдному острові на один день, щоб ви робили, якби до ваших послуг було б усе, що захочете?
Якби це був тропічний острів, я б хотіла там мати свої ласти, щоб багато плавати. А якщо холодний, розвела б вогнище і просто б слухала, як потріскує вогонь.
Якою ви бачите себе у 2030 році?
Хотілося б не стати занудою.
Де б ви хотіли побувати на Землі?
У Патагонії. І в Криму, звісно) Найперше — в нашому Криму, після деокупації.
Які побажання ви дасте авторам-початківцям?
Якщо ви пишете дитячу літературу, насамперед багато читайте сучасного дитячого. Не орієнтуйтеся на те, що читали в дитинстві. Світ не стоїть на місці. Багато тренуйтеся, як спортсмени. І плекайте свій унікальний голос. Такий голос маєте тільки ви.
Ваші побажання мережі Книголенд.
Бажаю стрімкого й успішного наступу на ринку!
Розмовляв: Богдан Красавцев