Місто на межі культур, Вроцлав так само перебуває й на межі епох. Готичні собори тут відбиваються у склі й хромі офісних центрів.
Для когось Вроцлав — це місто, де ховаються гноми, точніше, краснолюдки. Для поляків — це місто традиційно найжахливішої в Польщі різдвяної ялинки :))) Для мене — це місто, яке можна перейти пішки й не знудитися. Красиве, контрастне, старе і сучасне водночас.
Під Вроцлавом є абсолютно чарівні дрібні містечка. Там бігають лисиці, у людських обійстях, крім коней, живуть косулі, на ставках плаває сила-силенна качок.
Дітей у таких містечках учителі водять на екскурсії на цвинтар — це частина релігійного виховання. Цілу ніч на ньому горять лампадки. У неділю тут не їздять автобуси — це час для відпочинку, родини, церкви. І мандрів своєю автівкою.
Уночі тут надзвичайно тихо. І тільки дими з коминів (тут багато хто топить дровами) нагадують, що ти не сам-один десь посеред казкового королівства, загубленого серед полів і лапатих ялин.